На останніх Шешорах Подільських було гарно.. І чим далі відходили від території фестивалю, тим гарніше там ставало.


Фестиваль з іншого берегу
Обов'язкова програма відвідин цьогорічного фестивалю включала тільки спортивні заходи: хотілося повторити прогулянку на велосипедах до гранітної стіни (вже з зарядженим фотоапаратом) та спробувати сплавитися катамаранами по Бугу. Від музики і танців там дітися всеодно нікуди :) Ще як варіант, про запас, в програмі були майстер-класи, можливо навіть з танців. Але велосипедів банально не було. Сплавитися ж на катамаранах не дала жаба. Тільки не та що квакає, а та що давить..

Про майстер-класи забулося через спеку та надмірну кількість людей. Зате була повністю виконана еко-програма: піша прогулянка понад Бугом, гідромасаж на порогах; а вже нижче за порогами і подалі від шешор в лісовій посадці знайшлося декілька джерел з повністю прозорою і прохолодною водою -- гріх було не скуштувати. До того ж вода виявилася досить м'якою і смачною. Ніяких розладів в системі травлення не було :)

На жаль, процес дорослішання є неминучим. Дорослішають і Шешори: потужнішають і поважнішають, романтизм змінюється прагматизмом, замість свободи обирається стабільність.
Звісно, якось треба управлятися з людом в тридцять тисяч. І охорона якась там потрібна.. Але все таки козАки трохи погарячкувалися коли розкопували рівчак вшир з лайкою і матюками на людей, які просто хотіли зрізати собі шлях, коли в цей самий час можна було преспокійно перелізти без квитка через огорожу поряд з пропускним пунктом (ну змило мою паперову перепустку з руки під час купання в Бузі). А повертаючись з концерту, святковий настрій було відразу нівельовано видовищем завзятого обшуку якогось малолітнього панка двома поліцаями з вівчаркою -- треба ж і бобіку розкумаритися. Трохи раніше, була гарна нагода зняти подібних поліцаїв з бобіком зі спини, але собака щось там вчуяла і вони швиденько звернули вглиб наметового містечка. Зате евакуатор нікуди не поспішав і не втікав.

Тепер про музику.. Бачив всього-навсього один музичний день. Запам'яталась тільки "Пропала грамота", хоча як на мене це не зовсім шешорська музика. Як якесь непорозуміння запам'яталися якісь репери та ді-джей з двогодинним сетом під кінець концерту.. Погоцати то воно можна було, але хіба за цим треба їхати аж до Бугу?
Ходили чутки, що наступний фест вже не буде подільським.. Тож почекаємо і перевіримо, чи збережеться традиція починатись 12го липня, чи буде започатковано нову традицію підганяти фестиваль під вихідні..

Трохи фоток з фестивалю та трохи більше фоток Побужжя -- тут.

Про майстер-класи забулося через спеку та надмірну кількість людей. Зате була повністю виконана еко-програма: піша прогулянка понад Бугом, гідромасаж на порогах; а вже нижче за порогами і подалі від шешор в лісовій посадці знайшлося декілька джерел з повністю прозорою і прохолодною водою -- гріх було не скуштувати. До того ж вода виявилася досить м'якою і смачною. Ніяких розладів в системі травлення не було :)

Пороги Південного Бугу
На жаль, процес дорослішання є неминучим. Дорослішають і Шешори: потужнішають і поважнішають, романтизм змінюється прагматизмом, замість свободи обирається стабільність.
Звісно, якось треба управлятися з людом в тридцять тисяч. І охорона якась там потрібна.. Але все таки козАки трохи погарячкувалися коли розкопували рівчак вшир з лайкою і матюками на людей, які просто хотіли зрізати собі шлях, коли в цей самий час можна було преспокійно перелізти без квитка через огорожу поряд з пропускним пунктом (ну змило мою паперову перепустку з руки під час купання в Бузі). А повертаючись з концерту, святковий настрій було відразу нівельовано видовищем завзятого обшуку якогось малолітнього панка двома поліцаями з вівчаркою -- треба ж і бобіку розкумаритися. Трохи раніше, була гарна нагода зняти подібних поліцаїв з бобіком зі спини, але собака щось там вчуяла і вони швиденько звернули вглиб наметового містечка. Зате евакуатор нікуди не поспішав і не втікав.

евакуатор на фестивалі
Тепер про музику.. Бачив всього-навсього один музичний день. Запам'яталась тільки "Пропала грамота", хоча як на мене це не зовсім шешорська музика. Як якесь непорозуміння запам'яталися якісь репери та ді-джей з двогодинним сетом під кінець концерту.. Погоцати то воно можна було, але хіба за цим треба їхати аж до Бугу?
Ходили чутки, що наступний фест вже не буде подільським.. Тож почекаємо і перевіримо, чи збережеться традиція починатись 12го липня, чи буде започатковано нову традицію підганяти фестиваль під вихідні..

Південний Буг
Трохи фоток з фестивалю та трохи більше фоток Побужжя -- тут.
3 comment:
Чолом ВАМ!
спасибі за згадку
ГРАМОТА
треба ж було хоч про шось гарне написати :)
і Вам чолом!
>> І чим далі відходили від території фестивалю, тим гарніше там ставало.
Это ты в точку попал :)
За что спасибо Шешорам в этот раз, это за "Пропала грамота" - раньше не знал, а теперь частенько слушаю.
Post a Comment