Thursday, 12 June 2008

Egypt: море, пісок, пустеля

море. червоне море

Сало -- це сало, а море -- це море. Про море можна писати віршами, але щоб відчути море треба їхати до нього. Сонце, вітер, хвилі, похитування човна, солоний бриз в обличчя..

Червоне море

На те як гойдається море можна дивитися годинами. Накочуючись одна на одну хвилі то єднаються в одну -- більш потужну, то навпаки, гасять одна одну і зникають в небуття. Коли "помирають" хвилі, море замирає. Але лише на мить, бо море не може стояти на місці.

Червоне море
майже солітон :)


пустеля

Перше з чим асоціюється пустеля -- це спекотне сонце високо в небі, бархани, безкрайні піски, можливо каравани верблюдів та напевно сила-силенна пилюки. Аравійська пустеля, а точніше її східна частина що біля Хургади -- це дрібне каміння та грубий пісок добре вкатані туристами. А замість барханів там невисокі кам'янисті гори.

Аравійська пустеля

Щоб повністю відчути пустелю треба мабуть там пожити хоча б з тиждень. На самоті. Ми ж туди їздили на квадроциклах всього на декілька годин. Двічі. Перший раз: подивитися на життя бедуїнів та захід сонця зустріти. Вдруге: просто поганяти, бо сподобалося, а їхати в колоні 12-15 чоловік, як було першого разу, задоволення небагато. Крім квадроциклів там ще можна поганяти на баггі.

повернення

Відпустка тривала всього 6 днів і 7 ночей + 2 дні на переліт туди/сюди. Опівночі з 23-го на 24-те квітня вже був в Києві. Останні дні відпустки в Хургаді були найжаркішими. В морі біля берега навіть почали з'являтися медузи, яких до того не було.

Вид на Єгипет з літака
на підльоті до Хургади

Київ зустрів температурою +8° і мрякою. Але було скоріше прохолодно ніж холодно. За час відпустки всі кущі і дерева вкрилися зеленню. А наступного дня було вже +16° і знову йшов дощ. Хіба може бути шось краще рідної зеленої прохолодної свіжості?

:[|| бережіть рідну природу: відпочивайте в єгипті © народне ||]:

no comment